Значення
-
Юридичний термін, що означає вимогу кредитора (строкової особи) до боржника про повернення взятих у позику грошей, майна або виконання інших зобов’язань.
-
Процес або дія за значенням дієслова “стребувати“; витребування, одержання чогось назад на законних підставах, часто через офіційну вимогу або судовий порядок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стребування, р. стребування, д. стребуванню, з. стребування, о. стребуванням, м. стребуванні, к. стребування