стребування

1. Юридичний термін, що означає вимогу кредитора (строкової особи) до боржника про повернення взятих у позику грошей, майна або виконання інших зобов’язань.

2. Процес або дія за значенням дієслова “стребувати“; витребування, одержання чогось назад на законних підставах, часто через офіційну вимогу або судовий порядок.

Приклади вживання

стребування

Error: no such table: sentences