Значення
-
Сильне, нестримне почуття, що охоплює людину (кохання, ненависть, ревнощі тощо); пристрасть.
-
Сильне захоплення чимось, палка любов до чогось; пристрасть.
-
(у множині) Позбавлені духовного начала, низькі, тілесні бажання та потяги.
-
(розм.) Дуже багато, сила-силенна когось або чогось.
-
(заст.) Страждання, мука, особливо тілесна; також — мучеництво.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страсть, р. страсті, д. страсті, з. страсть, о. страстю, м. страсті, к. страсте
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘страсть’ в українській мові має складну та неоднозначну етимологію. Найімовірніше, воно походить від праслов’янського кореня *stręp- або *trep-, що означає ‘щось обтріпане, рване’. Цей корінь пов’язаний з дієсловом *trepati — ‘бити, смикати, рвати, трусити’, від якого походять українські ‘трясти’ та ‘тріпати’. Таким чином, первісне значення могло бути пов’язане з фізичним розриванням або стражданням. Інші версії, як-от зіставлення зі ‘стряпанина’ або польським ‘strup’ (струп), є менш обґрунтованими. Сучасне значення ‘сильне почуття, пристрасть’ розвинулося пізніше, можливо, під впливом християнської традиції, де страждання Христа називали ‘страстями’.