Значення
-
Жінка, яка постійно перебуває в мандрівках, подорожах, далеких від рідного дому; жінка-мандрівниця, паломниця.
-
Заст. Жінка-чужинка, прибула з іншої місцевості або країни.
-
Перен. Про жінку, яка не має постійного місця проживання або відчуває себе самотньою, відчуженою у світі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. странниця, р. странниці, д. странниці, з. странницю, о. странницею, м. странниці, к. страннице