странник

1. Людина, яка подорожує пішки на далекі відстані, часто з релігійною чи духовною метою; мандрівник, паломник.

2. Переносно: той, хто постійно переїжджає з місця на місце, не має постійного притулку; бездомний мандрівник.

3. У літературі та релігійних текстах: символ духовних пошуків, людини, що шукає істину або сенс життя.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: t.d. (True) |