страховидло

1. У міфології та фольклорі — потворне, страхітливе істота, привид, мара, що викликає жах; втілення чогось жахливого, злого.

2. Переносно — про потворну на вигляд, огидну людину або істоту.

3. У техніці (заст., рідко) — пристрій або елемент, призначений для заподіяння страху, відлякування (наприклад, опудало в городі).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |