страховиддя

[strɑxoʋɪddjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У міфології та фольклорі: потворна, жахлива істота, примара, що викликає страх; втілення жаху, страхіття.

  2. У переносному значенні: про щось дуже потворне, бридке або жахливе на вигляд.

  3. Рідко: про людину з дуже непривабливою, бридкою зовнішністю.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страховиддя, р. страховиддя, д. страховиддю, з. страховиддя, о. страховиддям, м. страховидді, к. страховиддя

Більше записів