страховання

1. Дія за значенням дієслова страхувати; укладення договору страхування, за яким одна сторона (страхувальник) сплачує іншій (страховику) установлені платежі, а останній зобов’язується при настанні певної події (страхового випадку) виплатити страхове відшкодування.

2. Сукупність економічних відносин, пов’язаних із формуванням спеціальних фондів коштів (страхових резервів) за рахунок внесків їх учасників та використанням цих фондів для відшкодування збитків, заподіяних несприятливими подіями.

3. Система організаційно-правових заходів, спрямованих на захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб шляхом страхування ризиків.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |