страхота

[strɑxotɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (заст.) Назва податку на утримання війська в Україні XVI–XVIII століть, який сплачувався грошима або натурою.

  2. (перен., рідк.) Величезний страх, жах, переляк; те, що викликає такий страх.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страхота, р. страхоти, д. страхоті, з. страхоту, о. страхотою, м. страхоті, к. страхото

Більше записів