страхопудливість

[strɑxopudlɪʋistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість або якість того, що викликає страх, жах, переляк; здатність лякати, жахати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страхопудливість, р. страхопудливості, д. страхопудливості, з. страхопудливість, о. страхопудливістю, м. страхопудливості, к. страхопудливосте

Більше записів