страхопуд

1. (заст., рідк.) Той, хто лякає, наводить страх; страхіття, страховисько.

2. (перен., ірон.) Боягуз, ляклива людина; той, хто легко піддається страху.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |