Значення
-
У народній творчості та міфології: фантастична істота, страховище, примара, що викликає жах; втілення чогось страшного, загрозливого.
-
У переносному значенні: людина, яка своїм виглядом, поведінкою або вчинками викликає страх, огиду або відчуття небезпеки; жахлива особа.
-
Заст. або регіон. (переважно у західних говірках): те ж саме, що страхіття — величезна, потворна, лякаюча істота; велетенський привид.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страхіття, р. страхіть, д. страхіттям, з. страхіття, о. страхіттями, м. страхіттях, к. страхіття