страхіть

1. У народній творчості та міфології: фантастична істота, страховище, примара, що викликає жах; втілення чогось страшного, загрозливого.

2. У переносному значенні: людина, яка своїм виглядом, поведінкою або вчинками викликає страх, огиду або відчуття небезпеки; жахлива особа.

3. Заст. або регіон. (переважно у західних говірках): те ж саме, що страхіття — величезна, потворна, лякаюча істота; велетенський привид.