страдний
[strɑdnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у граматиці) Позначає дієсловольну форму, що виражає дію, спрямовану на підмет, або стан підмета внаслідок дії іншої особи чи предмета (наприклад, страдний стан дієслова, страдний зворот).
-
(застаріле) Пов’язаний зі страдою, стражданням; сповнений мук, тяжких переживань.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. страдний, р. страдного, д. страдному, з. страдного, о. страдним, м. страднім