страчений

[strɑt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який зазнав страти, був підданий страті (переважно про смертну кару через розстріл або повішення).

  2. (У переносному значенні) Який зазнав повного розгрому, нищівної поразки або знищення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. страчений, р. страченого, д. страченому, з. страченого, о. страченим, м. страченім

Більше записів