стовпик

[stoʋpɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва села в Україні, розташованого в Овруцькому районі Житомирської області.

  2. (заст.) Топонімічний термін, що позначає невелике поселення, виникле біля якогось помітного стовпа (наприклад, дорожнього верстового, межового), або місцевість з такою назвою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовпик, р. стовпика, д. стовпикові, з. стовпик, о. стовпиком, м. стовпикові, к. стовпику

Більше записів