стовчений

[stoʋt͡ʃɛnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. (про матеріал, перев. метал) Отриманий шляхом обробки пресуванням або кованням, а не литтям.

  2. (про деталь, виріб) Виготовлений з такого матеріалу; кутий, штампований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовчений, р. стовченого, д. стовченому, з. стовченого, о. стовченим, м. стовченім

Більше записів