стовбуватість

Властивість рослин, що полягає в наявності стовбура або стовбуроподібних структур, характерна для дерев, кущів та деяких трав’янистих рослин.

У лісівництві — показник, що характеризує ступінь розвитку та прямизни стовбура дерева, його придатність для отримання пилової та будівельної деревини.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |