стовбурище

[stoʋburɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Пень, нижня частина стовбура дерева, що залишилася після його зрубування або зламу.

  2. (переносно) Основа, джерело чогось; те, з чого щось розвивається (наприклад, роду, традиції).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовбурище, р. стовбурища, д. стовбурищу, з. стовбурище, о. стовбурищем, м. стовбурищі, к. стовбурище

Більше записів