Древослів

Словник Української Мови

стовбурина

[stoʋburɪnɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стовбурина — рідка частина стовбура дерева, що знаходиться під корою; заболонь, молода деревина.

  2. Стовбурина — центральна, найтовстіша частина стовбура дерева; серцевина.

  3. Стовбурина — велика, потужна гілка, що відходить від стовбура дерева.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовбурина, р. стовбурини, д. стовбурині, з. стовбурину, о. стовбуриною, м. стовбурині, к. стовбурино

Більше записів