стовбур’я

1. Місцевість, що характеризується наявністю стовбурів дерев, часто вживається у топонімії для позначення лісистої ділянки з густими деревами або місця, де є багато пеньків.

2. Рідкісне загальне позначення для сукупності стовбурів дерев на певній території, лісового масиву.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |