стовбурний

[stoʋburnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосовний до стовбура (у 1-му значенні), властивий йому; призначений для нього.

  2. Який є основним, центральним, головним у розвитку, функціонуванні чогось; базовий, основний (наприклад, про галузь промисловості, наукову дисципліну тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стовбурний, р. стовбурного, д. стовбурному, з. стовбурного, о. стовбурним, м. стовбурнім

Більше записів