1. Перебувати у стані повної нерухомості, завмирати, застигати на місці (зазвичай від сильного переживання, здивування, страху тощо).
2. (переносно) Ставати нечутливим, втрачати здатність реагувати, рухатися або діяти (про органи чуття, розум тощо).
стовбенітися
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: дієслово () |