стовбенітися

[stoʋbɛnitɪsjɑ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Перебувати у стані повної нерухомості, завмирати, застигати на місці (зазвичай від сильного переживання, здивування, страху тощо).

  2. (переносно) Ставати нечутливим, втрачати здатність реагувати, рухатися або діяти (про органи чуття, розум тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я стовбеніюся, ти стовбенієшся, він стовбеніється, ми стовбеніємося, ви стовбенієтеся, вони стовбеніються

Більше записів