сторожовик

1. Військовослужбовець, який несе варту, охорону на сторожовому посту; вартовий, часовий.

2. Спеціально підготовлений військовий підрозділ (сторожова застава, команда), призначений для охорони та оборони певного району або об’єкта.

3. Різновид військового корабля (сторожевий корабель), призначеного для виконання завдань охорони, патрулювання та оборони на водних просторах.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |