сторожовик

[storoʒoʋɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Військовослужбовець, який несе варту, охорону на сторожовому посту; вартовий, часовий.

  2. Спеціально підготовлений військовий підрозділ (сторожова застава, команда), призначений для охорони та оборони певного району або об’єкта.

  3. Різновид військового корабля (сторожевий корабель), призначеного для виконання завдань охорони, патрулювання та оборони на водних просторах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сторожовик, р. сторожовика, д. сторожовикові, з. сторожовик, о. сторожовиком, м. сторожовикові, к. сторожовику

Більше записів