сторожко

Тлумачення із “Словника української мови”* СТ О РОЖКО . Присл. до сторожк и й . Припав до землі і сторожко чекав команди літній єфрейтор Бовдуляк (Ю. Бедзик, Полки .., 1959, 188); Ворог міг бути на кожному кроці , і ми сторожко вдивлялися в біле поле (Багмут, Онов ., 1959, 63); Спав я сторожко , хоч і був дуже струджений ( Мур ., Бук . повість , 1959, 69); Тиснуться коні . Вони вже вчули чужинців , щулять вуха , сторожко витягують шиї (Тют., Вир , 1964, 494); До кулеметної тачанки сторожко підходить Серьожка.. Страшнувато малому : коли б чого не вийшло ( Головко , Літа .., 1956, 4); Нишком , навспинячки крадуться люди і несміло , сторожко перекликаються (Л. Укр., IV, 1954, 243); * Образно . Сонце , шукаючи броду , сторожко зупинилося посеред ріки ( Стельмах , Вел. рідня , 1951, 504). Тлумачення із “Словника української мови”* СТОР О ЖКА , и, ж. Приміщення для сторожа або військових вартових . Шлях вився до великої мурованої брами ; коло брами стояла сторожка для вартового (Н.- Лев ., II, 1956, 206); Біля сторожки лісника , над болотами , затишний є куточок … ( Скл ., М. ІЦорс, 1938, 71); Школа містилася в колишній церковній сторожці ( Стельмах , І, 1962, 198).