стороження

Стороження — дія за значенням дієслова сторожити; охорона, пильнування когось або чогось, перебування на сторожі.

Стороження — період часу, протягом якого виконується обов’язки сторожа, чергування на сторожі.

Стороження (заст.) — варта, сторожа (як група осіб).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |