стороження

[storoʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стороження — дія за значенням дієслова сторожити; охорона, пильнування когось або чогось, перебування на сторожі.

  2. Стороження — період часу, протягом якого виконується обов’язки сторожа, чергування на сторожі.

  3. Стороження (заст.) — варта, сторожа (як група осіб).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стороження, р. стороження, д. стороженню, з. стороження, о. стороженням, м. стороженні, к. стороження

Більше записів