сторопілий
[storopilɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який викликає сторожкість, обережність; такий, що змушує бути пильним, обережним.
-
Який поводиться обережно, зі сторожкістю; обачний, пильний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сторопілий, р. сторопілого, д. сторопілому, з. сторопілого, о. сторопілим, м. сторопілім