Значення
-
Властивість або стан бути стороннім, невтручання у справу, неупереджене ставлення до чогось.
-
Об’єктивність, безсторонність, незаангажованість (особливо в офіційному, юридичному контексті).
-
Положення або роль спостерігача, а не безпосереднього учасника подій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сторонність, р. сторонності, д. сторонності, з. сторонність, о. сторонністю, м. сторонності, к. сторонносте