сторонка

[storonkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова «сторона» у значенні бік, край, частина чогось, а також околиця, місцевість.

  2. Рідко вживана назва для окремої, часто невеликої, частини або розділу книги, документа, зошита (наприклад, сторінки).

  3. У переносному значенні — певний аспект, точка зору або грань явища, питання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сторонка, р. сторонки, д. сторонці, з. сторонку, о. сторонкою, м. сторонці, к. сторонко

Більше записів