1. (розм.) Те саме, що сторчак — вертикальна стійка, стовп, кол, особливо в конструкції паркану, тину тощо.
2. (перен., розм.) Про людину або тварину, яка стоїть дуже прямо, нерухомо або напружено, наче стовп.
сторчаком
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |