стоп

[stop] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Коротка команда або сигнал для негайного припинення руху, дії, процесу.

  2. Назва кнопки, клавіші або перемикача, призначених для зупинки механізму, апарата, запису тощо (наприклад, стоп-кран).

  3. У дорожніх знаках та розмітці — позначення місця, де транспортний засіб зобов’язаний зупинитися.

  4. У фінансах — термін, що позначає умовне розпорядження брокеру продати цінний папір за певною (стоп-) ціною.

  5. У поліграфії та дизайні — неповний відбиток, пробний відбиток для контролю якості друку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоп, р. стопу, д. стопові, з. стоп, о. стопом, м. стопі, к. стопе

Більше записів