стоп-доручення

[stop-dorut͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Спеціальне доручення клієнта банку або іншої фінансової установи про негайне припинення всіх операцій за його рахунком, карткою або внеском, що зазвичай подається у разі їх втрати або виявлення несанкціонованих транзакцій.

  2. Офіційна письмова заява власника платіжного засобу (наприклад, чекової книжки) банку про скасування раніше виданого платіжного доручення або гарантійного листа до його виконання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоп-доручення, р. стоп-доручення, д. стоп-дорученню, з. стоп-доручення, о. стоп-дорученням, м. стоп-дорученні, к. стоп-доручення

Більше записів