стомлювання

[stomljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стан організму або окремих його систем, що виникає внаслідок тривалої або інтенсивної роботи та характеризується зниженням працездатності, функціональних можливостей та суб’єктивним відчуттям втоми.

  2. У техніці — процес поступового накопичення пошкоджень у матеріалі конструкції внаслідок дії циклічних (знакозмінних) навантажень, що може призвести до руйнування при напругах, менших за межу міцності матеріалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стомлювання, р. стомлювання, д. стомлюванню, з. стомлювання, о. стомлюванням, м. стомлюванні, к. стомлювання

Більше записів