столочений
[stolot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Який був підданий столоченню, тобто розмелений, подрібнений у ступі або іншим способом.
-
У переносному значенні: виснажений, змучений, знесилений (часто про людину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. столочений, р. столоченого, д. столоченому, з. столоченого, о. столоченим, м. столоченім