стольник

[stolʲnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Придворний чин у Великому князівстві Литовському та в Україні доби Гетьманщини, який спочатку відповідав за організацію князівських (гетьманських) бенкетів, сервірування столу, а згодом виконував різні адміністративні та судові функції.

  2. У Московській державі до початку XVIII століття — придворний чин, що відав сервіруванням царського столу, а також часто призначався навісниками, послами або воєводами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стольник, р. стольника, д. стольникові, з. стольника, о. стольником, м. стольникові, к. стольнику

Більше записів