столітник

[stolitnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рослина з родини агавових, що має товсті соковиті листя з колючками по краях і цвіте дуже рідко (за народними повір’ями — раз на сто років); агава.

  2. Заст. або поет. Той, хто прожив сто років; довгожитель.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. столітник, р. столітника, д. столітникові, з. столітник, о. столітником, м. столітникові, к. столітнику

Більше записів