стоголосий

[stoɦolosɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має сто голосів або утворює багатоголосний, могутній звук; багатоголосий, гучний, гомінливий (переважно про колективні прояви — спів, крики тощо).

  2. У переносному значенні: такий, що виражає думки, почуття багатьох людей; багатоголосий, загальний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоголосий, р. стоголосого, д. стоголосому, з. стоголосого, о. стоголосим, м. стоголосім

Більше записів