стогнання

[stoɦnɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Звук, що виникає внаслідок важкого, стриманого зітхання від болю, страждання, горя або фізичного навантаження; стогін.

  2. Переносно: сумний, жалібний звук, що нагадує людський стогін (наприклад, вітру, дерев, музичного інструмента).

  3. Переносно: голосний вияв скарг, нарікань на важке життя, пригноблення тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стогнання, р. стогнання, д. стогнанню, з. стогнання, о. стогнанням, м. стогнанні, к. стогнання

Більше записів