стоглавий

[stoɦlɑʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Який має сто голів (у міфах, казках про багатоголових істот).

  2. У складних власних назвах: такий, що має сто вершин або куполів (про гори, храми тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стоглавий, р. стоглавого, д. стоглавому, з. стоглавого, о. стоглавим, м. стоглавім

Більше записів