стоа

1. У давньогрецькій архітектурі — довга галерея-портик, часто з колонами з одного боку та стіною з іншого, що слугувала місцем для прогулянок, зустрічей та публічних зборів.

2. Ряд колон або стовпів, що підтримують дах і утворюють відкриту галерею, зазвичай прибудовану до будівлі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |