Древослів

Словник Української Мови

стіжкуватий

[stiʒkuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

(Про людину) Високий, стрункий, з хорошою статтю.
(Про рослини, зокрема про злаки) Маючий міцний, високий стебла, що добре тримається; стеблуватий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стіжкуватий, р. стіжкуватого, д. стіжкуватому, з. стіжкуватого, о. стіжкуватим, м. стіжкуватім

Більше записів