Значення
-
Який має властивість стійкості; міцний, твердий, незламний, непохитний.
-
Який зберігає свої властивості, не піддається швидкому руйнуванню, змінам або псуванню (про матеріали, речовини тощо).
-
Постійний, незмінний, тривалий у часі.
-
(у хімії, фізиці) Такий, що не схильний до спонтанних змін, перетворень або розпаду.
-
(у техніці) Такий, що зберігає рівновагу або заданий режим роботи, не схильний до коливань, збоїв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стійний, р. стійного, д. стійному, з. стійного, о. стійним, м. стійнім, к. стійний