стінобитний

[stinobɪtnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Призначений для руйнування стін, фортечних укріплень або міських оборонних споруд (про облогові знаряддя, машини).

  2. Який має велику руйнівну силу, здатний проламувати перешкоди (переносно).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стінобитний, р. стінобитного, д. стінобитному, з. стінобитного, о. стінобитним, м. стінобитнім

Більше записів