стінник

[stinnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Власна назва українського літературного альманаху, що видавався у Львові в 1930-х роках; також назва однойменного літературного угруповання (об’єднання) західноукраїнських письменників того часу.

  2. Застаріла назва для книги, яку вели на стіні (наприклад, стінна газета, щоденник подій, що вивішувався для загального відома).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стінник, р. стінника, д. стінникові, з. стінник, о. стінником, м. стінникові, к. стіннику

Більше записів