стікач

[stikɑt͡ʃ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Рідкісне прізвище українського походження, що вказує на особу, яка мешкала біля джерела води або струмка.

  2. У технічному сленгу (переважно в авіабудуванні) — нестандартна назва для зливного, дренажного або переливного отвору, патрубка або каналу, призначеного для відведення рідини (води, палива, оливи тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стікач, р. стікача, д. стікачеві, з. стікач, о. стікачем, м. стікачеві, к. стікачу

Більше записів