Значення
-
(історичне) Посадовець у Великому князівстві Литовському та Речі Посполитій, який керував стерністю — адміністративною одиницею, відповідальною за організацію королівського полювання, особливо на ведмедів та іншу велику дичину.
-
(історичне) У Гетьманщині (XVII–XVIII ст.) — військово-адміністративна посада; керівник стерністої сотні, яка охороняла кордони та виконувала поліцейські функції на певній території.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стерничий, р. стерничого, д. стерничому, з. стерничого, о. стерничим, м. стерничім, к. стерничий