1. Властивість полімерів, що характеризується закономірним просторовим розташуванням бокових груп або ланок у молекулярних ланцюгах, що надає матеріалу певних фізико-хімічних характеристик.
2. У хімії та фізиці полімерів — структурна впорядкованість макромолекул, при якій їхні стереоізомерні ланки (наприклад, асиметричні атоми вуглецю) розміщені в строго визначеній послідовності вздовж ланцюга (ізотактичність, синдиотактичність).