1. (біол.) Спеціалізована ділянка клітинної мембрани рослинних клітин, що має мікроскопічну сітчасту структуру і є місцем активного синтезу целюлози та формування клітинної стінки.
2. (істор., мист.) У Стародавній Греції — архітектурний елемент, кам’яна основа (цоколь) храму або іншої споруди, на яку встановлювалися колони або стіни.