степір

1. (геогр.) Велика рівнинна територія, вкрита трав’янистою рослинністю в помірних і субтропічних поясах Північної півкулі, для якої характерний посушливий клімат; тип ландшафту, аналогічний преріям або пампам.

2. (іст.) Історико-географічна область, що охоплювала великі незаліснені простори Північного Причорномор’я, Подніпров’я та Надволжя, яка відігравала ключову роль в історії кочових народів та формуванні козацтва.

3. (перен.) Широкий, безмежний простір; символ волі, простори, незалежності.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |