степенювання

[stɛpɛnjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (лінгв.) Утворення форм вищого та найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників (наприклад: сильний — сильніший — найсильніший, швидко — швидше — найшвидше).

  2. (мат.) Піднесення числа або виразу до певного ступеня (потенціювання).

  3. (перен.) Послідовне посилення, поступове збільшення інтенсивності якої-небудь дії, явища, ознаки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. степенювання, р. степенювання, д. степенюванню, з. степенювання, о. степенюванням, м. степенюванні, к. степенювання

Більше записів