Значення
-
У давньогрецькій міфології — троянський вісник, відомий надзвичайно гучним голосом, який було чутно на відстані кількох кілометрів.
-
Людина, яка володіє дуже гучним, потужним голосом (переносне значення).
-
Рід інфузорій-тінтиннід, що мають витягнуту, воронкоподібну форму (зоологічний термін).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стентор, р. стентора, д. стенторові, з. стентора, о. стентором, м. стенторі, к. стенторе