стентор

1. У давньогрецькій міфології — троянський вісник, відомий надзвичайно гучним голосом, який було чутно на відстані кількох кілометрів.

2. Людина, яка володіє дуже гучним, потужним голосом (переносне значення).

3. Рід інфузорій-тінтиннід, що мають витягнуту, воронкоподібну форму (зоологічний термін).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |