стенотипія

[stɛnotɪpijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стенографічна система, що використовує спеціальну клавіатуру (стенотип) для швидкого запису мови шляхом одночасного натискання комбінацій клавіш, які позначають цілі склади або слова, а не окремі літери.

  2. Метод машинного стенографування, при якому оператор (стенотипіст) фіксує усну мову в реальному часі зі швидкістю, що перевищує можливості звичайного друку, для створення дослівного текстового протоколу заходів (наприклад, судових засідань, парламентських слухань, конференцій).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стенотипія, р. стенотипії, д. стенотипії, з. стенотипію, о. стенотипією, м. стенотипії, к. стенотипіє

Більше записів